Фактчек

За все годы независимости Украина продала менее 3% объектов государственной собственностиЗа всі роки незалежності Україна продала менше 3% об’єктів державної власності

Председатель Фонда Государственного имущества Украины Игорь БелоусВ интервью “Урядовому курьеру” 7 июня Председатель Фонда Государственного имущества Украины Игорь Белоус, отвечая на вопрос сколько должно быть государственных предприятий в Украине, сказал: “… Максимум – 300, а то и 100 … Остальное надо выводить из-под приватизационного запрета … На первом этапе планируем вывести 700 предприятий с 1700 имеющихся. Считаю, что за государством следует оставить только те объекты, которые действительно для нее суперважны. Это атомная энергетика, энергетическая инфраструктура, трубопроводы, железная дорога, порты, леса, земли, госбанки, оборонка … “

ВЕРДИКТ: БЕЗ ВЕРДИКТА

СУТЬ ВОПРОСА:

В Украине по состоянию на 1 января 2016 было больше 1 млн объектов государственного имущества, принадлежащих 24,6 тыс юридическим лицам. Кроме того, государство владеет корпоративными правами в 548 предприятиях. 24,6 тыс юридических лиц находились исключительно в государственной собственности. За все годы независимости Украина продала менее 3% объектов государственной собственности (Таблица 1).

Таблица 1. Основные показатели деятельности Фонда госимущества по приватизации государственного имущества с 1992 по 2016 [источник FactCheck на основе отчетов ФГИУ]

Таблица-1-рус-версия

В Украине переход к рыночным отношениям и приватизации государственного имущества растянулись на 25 лет, а о ее целесообразности и путях реализации продолжаются дискуссии. Программа проведения приватизации включена в План действий и Программу деятельности Правительства Владимира Гройсмана.

Профильным органом власти, который занимается приватизацией объектов государственной собственности, в стране является Фонд государственного имущества Украины. Он работает с 1992 года. Сейчас Фонд функционирует в соответствии с законом «О Фонде государственного имущества Украины», принятого в 2011 году. Деятельность Фонда координируется Кабинетом министров Украины. Но Председателя Фонда назначает и освобождает Президент. О деятельности по приватизации госимущества Фонд регулярно отчитывается Президенту Украины, Кабмину и Верховной Раде Украины (сайт органа содержит отчеты о его деятельности с 1999 года).

Согласно первой статье закона о деятельности Фонда, он реализует государственную политику, в частности, в таких сферах:

– приватизации, аренды, использования и отчуждения государственного имущества;

– управления объектами государственной собственности, в том числе корпоративными правами государства относительно объектов государственной собственности, которые принадлежат к сфере его управления;

– защите имущественных прав государственных предприятий, учреждений и организаций, а также корпоративных прав государства на территории Украины и за ее пределами;

– формированию и ведению Единого реестра объектов государственной собственности.

У Фонда есть сеть региональных отделений по всей Украине.

По данным Фонда Государственного Имущества Украины, по состоянию на 1 января 2016 года в Украине действует 3679 государственных предприятий. Ими распоряжаются государственные органы, службы, ведомства, а также местные органы исполнительной власти.

Не все объекты государственной собственности в Украине подлежат приватизации. 7 июля 1999 Верховной Радой Украины был принят Закон “О перечне объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации”. В документе числится 1478 таких предприятий. Это добывающие, сельскохозяйственные, производственные предприятия и научно-исследовательские институты.

В апреле 2016 Министерство экономического развития и торговли разработало законопроект “О перечне объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации” относительно некоторых объектов сельскохозяйственной и транспортной отраслей”. Его внес в Верховную Раду премьер-министр Украины Владимир Гройсман.

В новом перечне насчитывается только 705 предприятий. Среди них 394 подлежат корпоратизации через создание новой публичной подотчетной структуры управления. Последний раз этот законопроект предлагали внести в повестку дня для рассмотрения на заседании Верховной Рады 31 мая 2016.

Законом “О приватизации государственного имущества” объекты государственного имущества делятся на 6 групп:

Группа А – единые имущественные комплексы государственных предприятий, их структурных подразделений, которые могут быть выделены в самостоятельные субъекты хозяйствования, численность работников которых за финансовый год не превышает 100 человек. Объем валового дохода от реализации продукции таких предприятий не должен превышать 70 млн грн. Стоимость имущества предприятий группы А считается недостаточной для формирования уставного капитала хозяйственного общества, в том числе вместе с земельными участками государственной собственности, на которых они расположены;

Группа В – единые имущественные комплексы государственных предприятий, их структурных подразделений, на которых численность работников за финансовый год превышает 100 человек, а объем валового дохода от реализации продукции превышает 70 млн грн. Стоимость имущества этих предприятий считаются достаточной для формирования уставного капитала акционерного общества;

Группа Г – единые имущественные комплексы государственных предприятий и акции акционерных обществ, которые на момент принятия решения о приватизации имеют стратегическое значение для экономики и безопасности государства или признаки доминирования на общегосударственном рынке товаров. Сюда входят предприятия оборонно-промышленного комплекса, уникальные производства, которые используют редкие ресурсы, ноу-хау, научно-исследовательские и проектно-конструкторские организации и учреждения.

Группа Д – объекты незавершенного строительства, например: здания, сооружения, передаточные устройства, не введены в эксплуатацию, законсервированные объекты;

Группа Е – акции, доли, паи, принадлежащие государству в уставном капитале хозяйственных обществ, хозяйственных организаций и предприятий, основанных на базе объединения имущества разных форм собственности и расположенных на территории Украины или за ее пределами;

Группа Ж – объекты социально-культурного назначения, не подлежащих приватизации. К объектам социально-культурного назначения относятся объекты образования, здравоохранения, культуры, физической культуры и спорта, туризма, искусства и прессы, телевидения, радиовещания, издательского дела; санаторно-курортные учреждения, дома и лагеря отдыха, профилактории, а также другие объекты, предназначенные для удовлетворения социальных и культурных потребностей граждан независимо от стоимости имущества.

Больше всего дискуссий в Украине вызывает продажа государственных предприятий первых трех групп.

Положительным стимулом для начала приватизации для Украины был опыт приватизации в странах, которые входили в группу социалистических стран, в частности в Польше и Чехии. В этих странах приватизация государственной собственности была одним из ключевых пунктов рыночных реформ – быстро и на рыночных принципах там удалось приватизировать большинство предприятий государственных предприятий и в первые 5 лет после распада СССР восстановить экономическую стабильность. Приватизация объектов государственного имущества в Польше и Чехии продолжается, но она все реже становится темой широкого обсуждения.

Вообще, в странах западной и центрально-восточной Европы (по определению Организации экономического сотрудничества и развития) государственной считается любая компания, в которой государство имеет долю собственности.

В европейских странах практикуется сохранять государственные компании только в стратегических сферах, в частности: транспортировке энергоносителей, добыче энергоносителей, оборонной промышленности и транспорте. Но это не значит, что в этих секторах государство является единственным монополистом.

На государственные предприятия в странах ЕС возлагаются следующие функции:

– обеспечивать выполнение стратегических целей государств в оборонной сфере и предоставлять необходимые услуги или товары;

– строить инфраструктуру для функционирования экономики;

– поддерживать новые направления производства или услуг, которые не могут быть в краткосрочной перспективе прибыльными;

– воплотить естественную монополию;

– исправить природную или технологическую катастрофу;

– обеспечить цели государственной службы.

По данным Организации экономического сотрудничества и развития, форма собственности государственных предприятий различается в зависимости от страны.

Украинская практика собственности государственных предприятий не отличается особенно от европейской. Украина имеет отличия только в том, что в государстве приватизация растянулась до сих пор, тогда как в Чехии, Словакии, Венгрии, странах Балтии и Болгарии она практически завершена.

Как показывает аналитика Международного валютного фонда, страны, которые начали быстрее внедрять рыночные реформы и приватизацию госпредприятий, скорее возобновили рост экономики после перехода с плановой на рыночную модель экономики.

Всего в мире доля государственного сектора в ВВП, по данным Всемирного банка, в 2012 году составила 14%. В странах Центральной и Восточной Европы она составила – 16,1%. По сравнению с этими данными, доля государственного сектора в Украине составила в 2012 году 18,3%.

Для Украины одним из успешных примеров приватизации является Польша. В Польше действуют всего 16 государственных предприятий. Хотя, по информации аналитика школы управления УКУ Матеуша Баляса, в 1990 году их было 8,5 тыс.

Таблица 2. Доля государства в некоторых предприятиях в Польше [Источник: FactCheck на основе открытых данных]

Таблица-2-рус

На 99,82% государство в Польше обладает только авиакомпанией LOT. Во всех остальных государственных предприятиях Польши доля государства составляет от 20% до 84%.

Стратегические предприятия, которыми владеет государство, работают преимущественно в оборонной, угольной, оборонной, нефтеперерабатывающей, химической и электроэнергетической промышленности.

Зато в список украинских госпредприятий, не подлежащих приватизации, даже по новой редакции перечня предприятий, запрещенных к приватизации, вошли несколько десятков аграрных предприятий по изготовлению жиров, спирта, добычи ископаемых на карьерах, шелкопрядильных производства.

Автор: Алексей Полторак

Эксперт: Дмитрий Ефремов

Редактор: Александр Гороховский

ВАЖНО: Если политик или читатель не согласен с нашим вердиктом, после предоставления подтверждающей информации, редакционная коллегия оставляет за собой право изменить вердикт, обязательно отметив данное изменение в статье!

[vc_row][vc_column width=”1/3″][vc_facebook type=”button_count”][/vc_column][vc_column width=”1/3″][vc_tweetmeme type=”vertical”][/vc_column][vc_column width=”1/3″][vc_column_text] [post-views] [/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]

Игорь БилоусУ інтерв’ю “Урядовому кур’єру” 7 червня Голова Фонду Державного майна України Ігор Білоус, відповідаючи на питання скільки має бути державних підприємств в Україні, сказав: “…Максимум – 300, а то й 100 … Решту треба виводити з-під приватизаційної заборони… На першому етапі плануємо вивести 700 підприємств із 1700 наявних. Вважаю, що за державою слід залишити тільки ті об’єкти, які справді для неї суперважливі. Це атомна енергетика, енергетична інфраструктура, трубопроводи, залізниця, порти, ліси, землі, держбанки, оборонка…”

ВЕРДИКТ: БЕЗ ВЕРДИКТУ

СУТЬ ПИТАННЯ:

            В Україні станом на 1 січня 2016 року було більше 1 млн об’єктів державного майна, які належали 24,6 тис юридичним особам. Крім того, держава володіє корпоративними правами у 548 підприємствах. 24,6 тис юридичних осіб, які перебували виключно в державній власності. За всі роки незалежності Україна продала менше 3% об’єктів державної власності (Таблиця 1).

Таблиця 1. Основні показники діяльності Фонду держмайна з приватизації державного майна із 1992 по 2016 рік [Джерело FactCheck на основі звітів ФДМУ]

Таблица-1

В Україні перехід до ринкових відносин і приватизація державного майна розтягнулися на 25 років, а про її доцільність і шляхи тривають дискусії.  Програма проведення приватизації включена  до Плану дій і Програму діяльності Уряду Володимира Гройсмана.

Профільним органом влади, який займається приватизацією об’єктів державної власності, в країні є Фонд державного майна України. Він працює із 1992 року. Зараз Фонд функціонує відповідно до закону «Про Фонд державного майна України», прийнятого в 2011 році. Діяльність Фонду координується Кабінетом міністрів України. Але Голову Фонду призначає і звільняє Президент.  Про діяльність із приватизації держмайна Фонд регулярно звітує Президентові України,  Кабміну і Верховній Раді України (сайт органу містить звіти про його діяльність із 1999 року).

Згідно з першою статтею закону про діяльність Фонду, він реалізує державну політику, зокрема, у таких сферах:

– приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна;

– управління об’єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об’єктів державної власності, що належать до сфери його управління;

– захисту майнових прав державних підприємств, установ та організацій, а також корпоративних прав держави на території України та за її межами;

– формування і ведення Єдиного реєстру об’єктів державної власності.

Фонд має мережу регіональних відділень по всій Україні.

За даними Фонду Державного Майна України, станом на 1 січня 2016 року в Україні діє 3 679 державних підприємств. Ними розпоряджаються державні органи влади, служби, відомства, а також місцеві органи виконавчої влади.

Не всі об’єкти державної власності в Україні підлягають приватизації. 7 липня 1999 року Верховною Радою України був прийнятий Закон “Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”. В документі нараховано 1478 таких підприємств. Це видобувні, сільськогосподарські, виробничі підприємства і науково-дослідні інститути.

В квітні 2016 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі розробило законопроект “Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” щодо деяких об’єктів сільськогосподарської та транспортної галузей”. Його вніс у Верховну раду прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

В новому переліку нараховується тільки 705 підприємств. Серед них 394 підлягають корпоратизації через створення нової публічної підзвітної структури управління. Останній раз цей законопроект пропонували внести в порядок денний для розгляду на засіданні Верховної Ради 31 травня 2016 року.

Законом “Про приватизацію державного майна” об’єкти державного майна поділяються на 6 груп:

група А – єдині майнові комплекси державних підприємств, їх структурних підрозділів, які можуть бути виділені в самостійні суб’єкти господарювання, чисельність працівників яких за фінансовий рік не перевищує 100 осіб. Обсяг валового доходу від реалізації продукції таких підприємств не повинен перевищувати 70 млн грн. Вартість майна підприємств групи А вважається недостатньою для формування статутного капіталу господарського товариства, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані;

група В – єдині майнові комплекси державних підприємств, їх структурних підрозділів, на яких чисельність працівників за фінансовий рік перевищує 100 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції перевищує 70 млн грн.  Вартість майна цих підприємств вважаються  достатньою для формування статутного капіталу акціонерного товариства;

група Г – єдині майнові комплекси державних підприємств та акції акціонерних товариств, які на момент прийняття рішення про приватизацію мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави або ознаки домінування на загальнодержавному ринку товарів. Сюди входять підприємства оборонно-промислового комплексу, унікальні виробництва, які використовують рідкісні ресурси, ноу-хау, науково-дослідні та проектно-конструкторські організації і установи.

група Д – об’єкти незавершеного будівництва, наприклад: будівлі, споруди, передавальні пристрої, які не введені в експлуатацію, законсервовані об’єкти;

група Е — акції, частки, паї, що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності та розташованих на території України або за її межами;

група Ж – об’єкти соціально-культурного призначення, що не підлягають приватизації. До об’єктів соціально-культурного призначення належать об’єкти освіти, охорони здоров’я, культури, фізичної культури та спорту, туризму, мистецтва і преси, телебачення, радіомовлення, видавничої справи; санаторно-курортні заклади, будинки і табори відпочинку, профілакторії, а також інші об’єкти, призначені для задоволення соціальних та культурних потреб громадян незалежно від вартості майна.

Найбільше дискусій в Україні викликає продаж державних підприємств перших трьох груп.

Позитивним стимулом для початку приватизації для України був досвід приватизації у країнах, які входили до групи соціалістичних країн, зокрема в Польщі і Чехії. У цих країнах приватизація державної власності була одним із ключових пунктів ринкових реформ – швидко і на ринкових засадах там вдалося приватизувати більшість підприємств державних підприємств і в перші 5 років після розпаду СРСР відновити економічну стабільність. Приватизація об’єктів державного майна в Польщі і Чехії ще триває, але вона все рідше стає темою широкого обговорення.

Взагалі, в країнах західної і центрально-східної Європи (за визначенням Організації економічної співпраці і розвитку) державною вважається будь-яка компанія, в якій держава має частку власності.

В європейських країнах практикується зберігати державні компанії тільки в стратегічних сферах, зокрема: транспортуванні енергоносіїв, видобуванні енергоносіїв, оборонній промисловості і транспорті. Але це не означає, що у цих секторах держава є єдиним монополістом.

На державні підприємства в країнах ЄС покладають наступні  функції:

– забезпечувати виконання стратегічних цілей держав в оборонній сфері і надавати необхідні послуги чи товари;

– будувати інфраструктуру для функціонування економіки;

– підтримувати нові напрямки виробництва чи послуг, які не можуть бути в короткотерміновій перспективі прибутковими;

– втілити природну монополію;

– виправити природну чи технологічну катастрофу;

– забезпечити цілі державної служби.

За даними Організації економічної співпраці і розвитку, форма власності  державних підприємств різниться залежно від країни.

Українська практика власності державних підприємств не відрізняється особливо від європейської. Україна має відмінності тільки в тому, що в державі приватизація розтягнулася до сих пір, тоді як в Чехії, Словаччині, Угорщині, балтійських країнах і Болгарії вона практично завершена.

Як свідчить аналітика Міжнародного валютного фонду, країни, які почали швидше впроваджувати ринкові реформи і приватизацію держпідприємств, швидше відновили зростання економіки після переходу з планової на ринкову модель економіки.

Загалом в світі частка державного сектору у ВВП, за даними Світового банку, у 2012 році становила 14%. В країнах Центральної і Східної Європи вона становила — 16,1 %. Порівняно з цими даними, частка державного сектору в Україні склала в 2012 році 18,3%.

Для України одним із успішних прикладів приватизації є Польща. У Польщі діють всього 16 державних підприємств. Хоча, за інформацією аналітика школи управління УКУ Матеуша Баляса, в 1990 році їх було 8,5 тис.

Таблиця 2. Частка держави в деяких підприємствах у Польщі [Джерело: FactCheck на основі відкритих даних]

Таблица-2

На 99,82% держава у Польщі володіє тільки авіакомпанією LOT. У всіх інших державних підприємствах Польщі частка держави складає від 20 % до 84 %.

Стратегічні підприємства, якими володіє держава, працюють переважно в оборонній, вугільній, оборонній, нафтопереробній, хімічній і електроенергетичній промисловості.

Натомість, до Українських держпідприємств, які не підлягають приватизації, навіть за новою редакцією переліку підприємств, заборонених до приватизації, увійшли кілька десятків аграрних підприємств з виготовлення жирів, спирту, видобутку копалин на кар’єрах, шовкопрядильні виробництва.

Автор: Алексей Полторак

Эксперт: Дмитрий Ефремов

Редактор: Александр Гороховский

ВАЖНО: Если политик или читатель не согласен с нашим вердиктом, после предоставления подтверждающей информации, редакционная коллегия оставляет за собой право изменить вердикт, обязательно отметив данное изменение в статье!

[vc_row][vc_column width=”1/3″][vc_facebook type=”button_count”][/vc_column][vc_column width=”1/3″][vc_tweetmeme type=”vertical”][/vc_column][vc_column width=”1/3″][vc_column_text] [post-views] [/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]

Ще по темі:

Tags

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close