Фактчек

Депутат Мураєв збрехав про суму боргу України приватним кредиторамДепутат Мураєв збрехав про суму боргу України приватним кредиторам

засновник партії «Життя» Євген Мураєв

В інтерв’ю на «Радіо Вєсті» 3 серпня позафракційний депутат Верховної Ради, засновник партії «Життя» Євген Мураєв заявив: «Після того, як уряд підписав і парламент з провладною коаліцією проголосував за реструктуризацію заборгованості, наша економіка більш, ніж на 4% зростати не може. Все, що буде вище, ми будемо віддавати інвесторам МВФ».

ВЕРДИКТ: БРЕХНЯ

Тримачі українського боргу, з якими було досягнуто згоди про реструктуризацію, не є інвесторами МВФ. Це приватні компанії.

Для того, щоб вони почали отримувати в рахунок погашення боргу частину від зростання українського ВВП, ситуація в економіці повинна досягти кількісного покращення.

Якщо темпи зростання ВВП України будуть понад 4% за рік, то від надлишку понад чотирьох відсотків приватні власники боргу отримуватимуть 40% суми.

СУТЬ ПРОБЛЕМИ:

Після того, як державний борг у 2014 році перевищив 60 % ВВП, уряд почав зазнавати труднощів з його обслуговуванням через економічну кризу і антитерористичну операцію на сході країни.

У зв’язку з цим він звернувся до своїх іноземних кредиторів з пропозицією реструктуризувати борг.

41 % його припадав на міжнародні фінансові організації, 3 % – на уряди інших країн і 56 % – на приватних кредиторів. Саме з приватними кредиторами велися переговори про реструктуризацію. У серпні 2015 року за підтримки МВФ з ними було досягнуто угоди, а 17 вересня 2015 року вона було ратифікована Верховною Радою.

З 35 млрд дол зовнішнього державного боргу (на серпень 2015) реструктуризації піддалася сума в 19,3 млрд. Суть угоди полягала в наступному:

  • терміни погашення боргу на 15,7 млрд дол перенесено з 2015 – 2023 на 2019 – 2027 роки;
  • на виплату відсотків з 15,7 млрд до 2019 року вводився мораторій. Натомість процентна ставка по відстроченим боргами підвищувалася з 7,22% до 7,75%;
  • решта, 3,6 млрд дол боргу списувалися;
  • натомість Україна надавала кредиторам інші цінні папери – так звані інструменти відновлення вартості (value recovery instruments, VRI) – платежі по яких прив’язувалися до темпів зростання економіки України.

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

Згідно з домовленістю, тривалість обертання VRI становитиме 20 років (з 2019 до 2038 рік). Виплати по інструментах відновлення вартості повинні початися з 2021 року. У період 2021 – 20125 років вони не можуть перевищувати 1 % ВВП.

Надалі, якщо ВВП України досягне 125,4 млрд дол, а темпи зростання економіки будуть більше 3 %, але менше 4 % в рік, кредитори в рамках VRI отримають 15 % від фактичного відсотка зростання економіки (ВВП).

Якщо ж після 2025 року ВВП України буде більше 125,4 млрд дол і за рік продемонструє зростання понад чотири відсотки, то власники VRI можуть розраховувати на суму, еквівалентну 40 % від тієї частини зростання ВВП, яка перевищила фіксовані в угоді чотири відсотки.

Розглянемо гіпотетичний приклад.

Припустимо, що на 2030 рік ВВП України складе 300 млрд і протягом року виросте ще на 5 %. Тоді власники VRI повинні отримати від України 40 % від зростання економіки понад чотирьох відсотків, тобто 40 % від 1 %.

В кількісному вираженні за рік економіка збільшиться на 15 млрд дол, але на перші 4 % зростання – 12 млрд – угода не пошириться. Предметом розподілу між Україною і кредиторами буде сума, що залишилася – 3 млрд дол. Від неї власники VRI мають право на 40 %. Тобто, в грошовому вираженні їх дохід складе 1,2 млрд дол.

Таким чином, ні з формальної юридичної сторони, ні з точки зору економічної доцільності економіка України в рамках угоди про реструктуризацію боргу не буде обмежена 4-процентним зростанням ВВП на рік.

 

Читати за темою:

ВЕРДИКТ: БРЕХНЯ     Рівень безробіття в Європі 1,5%, а в Україні вище 11%

ВЕРДИКТ: БРЕХНЯ     Експортні квоти низькі, вони занижують український експорт у 10 разів

ВЕРДИКТ: БРЕХНЯ     У розвинених країнах сільське господарство займає 10-12% ВВП

 

Автор: Дмитро Єфремов

Редактор: Олександр Гороховський

ВАЖЛИВО: Якщо політик або читач не згоден з нашим вердиктом, після надання підтверджуючої інформації, редакційна колегія залишає за собою право змінити вердикт, обов’язково зазначивши дану зміну в статті!

 

728x90fc

 

[vc_row][vc_column width=”1/3″][vc_facebook type=”button_count”][/vc_column][vc_column width=”1/3″][vc_tweetmeme type=”vertical”][/vc_column][vc_column width=”1/3″][vc_column_text] [post-views] [/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]Евгений Мураев

В інтерв’ю на «Радіо Вєсті» 3 серпня позафракційний депутат Верховної Ради, засновник партії «Життя» Євген Мураєв заявив: «Після того, як уряд підписав і парламент з провладною коаліцією проголосував за реструктуризацію заборгованості, наша економіка більш, ніж на 4% зростати не може. Все, що буде вище, ми будемо віддавати інвесторам МВФ».

ВЕРДИКТ: БРЕХНЯ

Тримачі українського боргу, з якими було досягнуто згоди про реструктуризацію, не є інвесторами МВФ. Це приватні компанії.

Для того, щоб вони почали отримувати в рахунок погашення боргу частину від зростання українського ВВП, ситуація в економіці повинна досягти кількісного покращення.

Якщо темпи зростання ВВП України будуть понад 4% за рік, то від надлишку понад чотирьох відсотків приватні власники боргу отримуватимуть 40% суми.

СУТЬ ПРОБЛЕМИ:

Після того, як державний борг у 2014 році перевищив 60 % ВВП, уряд почав зазнавати труднощів з його обслуговуванням через економічну кризу і антитерористичну операцію на сході країни.

У зв’язку з цим він звернувся до своїх іноземних кредиторів з пропозицією реструктуризувати борг.

41 % його припадав на міжнародні фінансові організації, 3 % – на уряди інших країн і 56 % – на приватних кредиторів. Саме з приватними кредиторами велися переговори про реструктуризацію. У серпні 2015 року за підтримки МВФ з ними було досягнуто угоди, а 17 вересня 2015 року вона було ратифікована Верховною Радою.

З 35 млрд дол зовнішнього державного боргу (на серпень 2015) реструктуризації піддалася сума в 19,3 млрд. Суть угоди полягала в наступному:

  • терміни погашення боргу на 15,7 млрд дол перенесено з 2015 – 2023 на 2019 – 2027 роки;
  • на виплату відсотків з 15,7 млрд до 2019 року вводився мораторій. Натомість процентна ставка по відстроченим боргами підвищувалася з 7,22% до 7,75%;
  • решта, 3,6 млрд дол боргу списувалися;
  • натомість Україна надавала кредиторам інші цінні папери – так звані інструменти відновлення вартості (value recovery instruments, VRI) – платежі по яких прив’язувалися до темпів зростання економіки України.

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

Згідно з домовленістю, тривалість обертання VRI становитиме 20 років (з 2019 до 2038 рік). Виплати по інструментах відновлення вартості повинні початися з 2021 року. У період 2021 – 20125 років вони не можуть перевищувати 1 % ВВП.

Надалі, якщо ВВП України досягне 125,4 млрд дол, а темпи зростання економіки будуть більше 3 %, але менше 4 % в рік, кредитори в рамках VRI отримають 15 % від фактичного відсотка зростання економіки (ВВП).

Якщо ж після 2025 року ВВП України буде більше 125,4 млрд дол і за рік продемонструє зростання понад чотири відсотки, то власники VRI можуть розраховувати на суму, еквівалентну 40 % від тієї частини зростання ВВП, яка перевищила фіксовані в угоді чотири відсотки.

Розглянемо гіпотетичний приклад.

Припустимо, що на 2030 рік ВВП України складе 300 млрд і протягом року виросте ще на 5 %. Тоді власники VRI повинні отримати від України 40 % від зростання економіки понад чотирьох відсотків, тобто 40 % від 1 %.

В кількісному вираженні за рік економіка збільшиться на 15 млрд дол, але на перші 4 % зростання – 12 млрд – угода не пошириться. Предметом розподілу між Україною і кредиторами буде сума, що залишилася – 3 млрд дол. Від неї власники VRI мають право на 40 %. Тобто, в грошовому вираженні їх дохід складе 1,2 млрд дол.

Таким чином, ні з формальної юридичної сторони, ні з точки зору економічної доцільності економіка України в рамках угоди про реструктуризацію боргу не буде обмежена 4-процентним зростанням ВВП на рік.

 

Читати за темою:

ВЕРДИКТ: БРЕХНЯ     Рівень безробіття в Європі 1,5%, а в Україні вище 11%

ВЕРДИКТ: БРЕХНЯ     Експортні квоти низькі, вони занижують український експорт у 10 разів

ВЕРДИКТ: БРЕХНЯ     У розвинених країнах сільське господарство займає 10-12% ВВП

 

Автор: Дмитро Єфремов

Редактор: Олександр Гороховський

ВАЖЛИВО: Якщо політик або читач не згоден з нашим вердиктом, після надання підтверджуючої інформації, редакційна колегія залишає за собою право змінити вердикт, обов’язково зазначивши дану зміну в статті!

 

728x90fc

 

[vc_row][vc_column width=”1/3″][vc_facebook type=”button_count”][/vc_column][vc_column width=”1/3″][vc_tweetmeme type=”vertical”][/vc_column][vc_column width=”1/3″][vc_column_text] [post-views] [/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]

Ще по темі:

Tags

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close