Фактчек

Тодуров & Супрун: брехня та правда сторін гучного конфлікту?

Останній місяць однією з топ-тем, які широко висвітлюються в ЗМІ, став скандал між Борисом Тодуровим, директором Інституту серця МОЗ України і виконуючим обов’язки міністра охорони здоров’я Уляною Супрун, що переріс у затяжний конфлікт. Одна й друга сторона публічно обмінювалися досить жорсткими звинуваченнями, які стосувались професійної діяльності. FactCheck проаналізував та предмет відповідності низку фактів, які були виголошені учасниками протистояння.

 

ВЕРДИКТ: БЕЗ ВЕРДИКТУ

 а

СУТЬ ПРОБЛЕМИ

 а

Інформаційна діяльність

g1

(Інфографіка 1)

Уляна Супрун, за офіційною біографією, переїхала до України з США восени 2013 року. Після революції Гідності Уляна очолила гуманітарні ініціативи Світового Конґресу Українців та заснувала громадську організацію «Захист Патріотів».

На початку липня 2016 року Супрун була призначена заступником міністра охорони здоров’я України в уряді Володимира Гройсмана, а з 27 липня – зайняла посаду виконуючого обов’язки  Міністра охорони здоров’я.

Супрун виявилась публічною особою – значну частину часу вона приділяє виступам в засобах масової інформації, а відповідні служби міністерства доповнюють потужний інформаційний потік навколо міністра.

Так за підрахунками FactCheck пошукова система Google на запит по Уляні Супрун видає 17 400 згадок у ЗМІ. Такої активності очильниця Мінздраву «досягла» всього за 5,5 місяців діяльності.

Для порівняння – Олександр Квіташвілі, який керував МОЗ втричі довше – 16,5 місяців – має в активі всього 3 400 згадок у ЗМІ (Інфографіка 1).

а 

Тендер і закупівля ліків

 g2

(Інфографіка 2)

1 січня 2017 року Борис  Тодуров оприлюднив заяву, в якій звинуватив Мінздрав у зриві програми 2016-го року по закупівлі на 364 млн грн кардіологічних, кардіохірургічних та нейрохірургічних препаратів і витратних матеріалів для сердечно-судинних хворих на всій Україні. За словами медика, закупівля необхідного і запланованого не була проведена.

3 січня МОЗ спростував заяву Тодурова, заявивши, що основна частина тендерів на закупівлю препаратів і витратних матеріалів була оголошена 28 грудня 2016 року. Цією заявою представники медичного міністерства прирівнюють оголошення тендеру до факту закупівлі. Проте, як показує аналіз 2015-2016 років – це не відповідає дійсності (Інфографіка 2).

Як встановили фахівці, в грудні 2015 року був оголошений тендер на постачання необідних ліків за програмою 2015-го. Однак, згідно умов договору, ліки та витратні матеріали постачалися медичним закладам з значним відтермінуванням відносно потреби.  Для потреби 2015 року останні з цих матеріалів поступили 6 грудня 2016 року. Відповідно, досвід 2015 року свідчить, що від оголошення тендеру до останньої поставки ліків за ним може пройти 11 місяців (з момента оголошення тендеру у грудні 2015 до поставки в грудні 2016). Таким чином потреба пацієнтів може не задовольнятися 23 місяці (з моменту початку бюджетного року у січні 2015 – до виконання поставки у грудні 2016).

За аналогічною схемою і умовами працюватиме і тендер на 2017 рік, про що свідчить заява Міністерства охорони здоров’я. Тобто постачання ліків і витратних матеріалів може розтягтися до початку 2018 року.

 

Переплата за послуги

Під час каденції Олександра Квіташвілі на чолі Міністерства охорони здоров’я закупівля ліків, лікарських захобів та інших медичних матеріалів почала відбуватися через угоду з міжнародною компанією Crown Agents, яка співпрацює з урядами країн, міжнародними організаціями та компаніями за напрямками: зміцнення систем охорони здоров’я, управління ланцюгами постачань, управління економічним розвитком і надання гуманітарної допомоги. Поява системи Prozorro, яка могла  унеможливлити участь у закупівлях компаній-посередників та корупційну складову, пройшла для Мінздоров’я непоміченою.

За інформацією представників самої Crown Agents, 100% акцій компанії належить неприбутковому фонду Crown Agents Foundations. Однак невідомо, яким чином організована робота фонду з дивідендами від Crown Agents, які зарплати собі платить керівництво обох організацій, а також яким механізмом унеможливлені схеми з «злиття» потенційного прибутку на валові витрати. Також наразі невідомо, яким чином організації захищені від конфлікту інтересів відносно глобальних фармацевтичних виробників.

Уляна Супрун, очоливши МОЗ  у липні 2017 року подовжила співпрацю з Crown Agents – компанія була обрана Міністерством охорони здоров’я України для проведення закупівель по 12 програмах. Але невідомо:

– чи були враховані недоліки першого періоду співпраці?

– чи були отримані знижки у розмірі комісійної винагороди Crown Agents?

– чи було отримано гарантії прискорення поставок на новий рік?

– чи розглядалися конкурентні пропозиції інших міжнародних організацій?

У непрозорий для громадськості спосіб саме Crown Agents знову стала партнером МОЗ у закупівлі ліків. 12 грудня 2016 був підписаний договір на  постачання ліків на суму 357,2 млн грн, які було заплановані у бюджеті на 2016 рік (знову з відтермінуванням поставки і потреби).

За умовами угоди Crown Agents за свої послуги отримує (за інформацією самої компанії) 5,5% комісійних – 46 млн грн, або 1,8 млн євро (Інфографіка 3 [розрахунку базувалися на даних, які були заявлені самою Crown Agents])

Однак за даними СБУ (лист №8/1/5-8652 від 08.06.2016 комісійна винагорода насправді становила 7%, як повідомляв Борис Тодуров (150 млн комісії / 2200 млн закупівлі ≈ 7%).

Рішення МОЗ продовжити закупівлю через міжнародні організації і розширити спектр лікувальних програм, за якими відбуваються такі поставки, виглядає досить суперечливим. Бо за системою закупівлі Prozorro необхідність сплачувати комісійні відсутня.

g3

(Інфографіка 3)

За підрахунками спеціалістів Громадської ініціативи «Українська реформа», за ці кошти (прейскурантом операцій Клініки, яка орендує потужності Інституту Амосова) можна було б провести додатково 12 874 операції зі стенування (Інфографіка 4), що врятувало б 4% хворих на гострий інфаркт міокарду.

g4

(Інфографіка 4)

Замість цих операцій і врятованих життів було сплачено комісійну винагороду закупівельнику. За що ця винагорода? Очевидно, що за сервіс для МОЗ. Проте, постає питання – чи вартий результат використаних коштів.

Згідно досліджень команди Ольги Богомолець, на липень 2016 року (півроку отримання сервісу і момент отримання повноважень Уляною Супрун) процес можна було охарактеризувати наступним чином (Інфографіка 4):

– закупівля ліків по програмі дорослої онкології виконана на 43%;

– онкологія онкогематологія дитяча – програма реалізована на 16%;

– реагенти для діагностики онкозахворювань – обсяг реалізації програми 0,1%;

– закупівля ліків для серцево-судинних захворювань – програма не виконана.

Чи вартий такий сервіс заключення контракту на новий термін? Уляна Супрун відповіла стверджувально.

u5

(Інфографіка 5)

а

Кого рятує МОЗ?

Як вже неодноразово досліджував FactCheck, за офіційною статистикою, в Україні більшість смертей стаються через хвороби системи кровообігу. З усіх груп хвороб ця категорія в 2015 році стала причиною майже 68% летальних випадків. (Інфографіка 5).

Друга за частотою причина смертності — новоутворення. Від них у 2015 році померли майже 13,4% осіб.

Хвороби органів травлення стали причиною смерті 4 % осіб, хвороби органів дихання — 2,4%, інфекційні хвороби — майже 1,7%.

Приблизно 6 % смертей в Україні спричиняють зовнішні фактори, якими є аварії, смерті на виробництві чи від насильства.

В Україні, однак, гірша статистика смертності від серцево-судинних хвороб порівняно із країнами, які входили до Радянського Союзу. За даними ВООЗ у 2014 році, на відміну від 68%-ого показника в Україні серцево-судинні хвороби стали причиною смертей:

– у Грузії – у 42 % випадків;

– у Молдові – у 58 % випадків.

g6

(Інфографіка 6)

Що стосується смертності від СНІДу, то в Україні вона становить 0,7% від загальної кількості летальних випадків.

Загалом, за період 1987-2016 рр. в Україні офіційно зареєстровано 40 554 смертей від захворювань, зумовлених СНІДом.

Для порівняння – тільки за даними 2015 року від серцево-судинних хвороб в Україні померло 404 600 осіб.

g7

(Інфографіка 7)

В той же час, розставляючи пріоритети у фінансуванні, очолюване Уляною Супрун МОЗ на 2017 рік запланувало витратити на медичні програми по серцево-судинних захворюваннях 400 млн грн, по програмах профілактики і боротьби зі СНІДом – 484 млн грн. (Інфографіка 7).

а

Автор: Олександр Гороховський

ВАЖЛИВО: Якщо політик або читач не згоден з нашим вердиктом, після надання підтверджуючої інформації, редакційна колегія залишає за собою право змінити вердикт, обов’язково зазначивши дану зміну в статті!

 

а
728x90fc

[vc_row][vc_column width=”1/3″][vc_facebook type=”button_count”][/vc_column][vc_column width=”1/3″][vc_tweetmeme type=”vertical”][/vc_column][vc_column width=”1/3″][vc_column_text]

[post-views]

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]

Ще по темі:

Tags

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close