Академка

Структурні особливості роботи фактчекінгових редакцій (інтервью з керівником проекту Олександром Гороховським)

Про вироблення термінології у фактчекінговій діяльності. Як називаються ваші співробітники: редактори, фактчекери?

 

– Якщо говорити з точки зору – де юре – то, фактично, назви посад у фактчек-редакції особливо не відрізняються від тих, що існують у звичайних редакціях. З одного боку це можна обгрунтувати схожістю діяльності, бо перевірка фактів завжди була фундаментом будь-якої журналістики. З іншого – тренд фактчек достатньо молодий, особлива в українському медіа-просторі – йому не більше 3-х років. За цей час тільки більш-менш вималювались контури самого тренду, а про фактичне, внесення до сталого переліку професій їх назв – поки що зарано говорити.

Тому питання професійних назв співробітників фактчек-редакцій можна розглядати скоріше з точки зору де-факто – відштовхуючись від спеціалізації на які зосереджена їх діяльність.

На сьогоднішній день, структурно в нашому проекту сформувалась оптимальна піраміда спеціалізацій. Очолює редакцію головний редактор і він же є вже і головним методологом. В його функції входить не стільки робота по адаптації текстів чи підготовка самих фактчек матеріалів, скільки – відповідність концепту фактчек всіх етапів роботи з об’єктом дослідження: від відбору тез після моніторингу, до дотримання стандартів тренду в процесі побудови доказової бази.

Середньою ланкою фактчек редакції є журналісти-фактчекери, які саме і готують фактчек-дослідження, та фахові фактчек-експерти. Експерти і самі часто виступають в ролі авторів (особливо коли тема дослідження досить специфічна і потребує глибоких фундаментальних знань). Але головне їх завдання – рецензування матеріалів журналістів-фактчекерів, експертне корегування, допомога в пошуку джерел інформації і необхідної інформації в них та її адаптації до матеріалу.

Крім того, наша редакція практикує співпрацю з журналістами моніторингу. На сьогоднішній день це декілька фрілансерів, головне завдання яких – моніторити ефір і складати карту заяв спікерів, які можуть розглядатися як об’єкт перевірки. Як правило, це молоді журналісти, які тільки набувають досвіду. Але практика моніторингу сприяє швидкому переходу цих співробітників в категорію журналістів-фактчекерів.

 

Про типові алгоритми роботи. Чи вироблені певні алгоритми в редакції щодо перевірки даних тих чи тих типів? Наприклад: алгоритм перевірки заяв президента та алгоритм перевірки заяв мера?

 

  • Алгоритм перевірки заяви, як предмету дослідження за концептом факт залишається сталим не залежно від того, яким спікером ця заява проголошена. Навіть тема заяви не впливає на зміну алгоритму. Особа спікера може впливати на обсяг опрацювання інформації, яку необхідно використати для дослідження його тез, складність спростуваня. Саме на цю закономірність ми звернули уваги вже через декілька місяців інтенсивних перевірок. Виявилось, що спікери мають свою специфіку риторики, відрізняються спектром тем, про які говорять, а головне – компетентністю і глибиною своїх знань по тій чи іншій тематиці, чи взагалі обсягом цих знань. Друга вагома закономірність, яка теж була виявлена під час досліджень – рівень володіння спікером маніпулятивними техніками публічної риторики.

 

Цих два критерія стали основою для створення першої в українському медіа-фактчек просторі класифікації спікерів за компетентністю та використанням маніпулятивних технік. В основу класифікації було покладено п’ять категорій, під критерії яких підпадало 99% спікерів – найчастіших публічних «гостей». Слід наголосити, що дана класифікація поки що невідтворена не одним як українським фактчек-ресурсом так і тими, що з’явились на теренах колишнього пострадянського простору. Вона є унікальною і постійно вдосконалюється.

Саме ця класифікація дала змогу почати створювати перші рейтинги знакових спікерів за критеріями «Співвідношення правди, напівправди, брехні» ще у вересні-жовтні 2016 року – через півроку з початку роботи проекту. А в грудні 2016 року створити дійсно перший в Україні «Рейтинг брехні та правди» політичних партій та окремих спікерів. Дані цього рейтингу були публічно оприлюднені в  ефірі телеканалу Еспрессо 27 грудня 2016 року (https://www.youtube.com/watch?v=izxlz5-k0e4) 6.30)

 

Чи є редакційний стайлбук (методичка)?

  • Ще на початку роботи проекту, коли до співпраці залучалось багато волонтерів-журналістів, навіть студентів журфаків, викладачів, то для більш швидкої адаптації їх у фактчек-концепт було розроблено ряд методологічних інструкцій як то: критерії відбору тез, що перевіряються; ознаки фактів в тезах, які мають підгрунтя для перевірки, алгоритм перевірки та застосування першоджерел; форматотворчі положення фактчек-концепту; стилістика-фактчек досліджень та інше. Згодом ці інструкції стали основою для розробки загального положення роботи фактчекера в нашій редакції. Наступний крок – написання та видання першого і поки єдиного в Україні методичного посібника з фактчекінгу. Його положеннями і керуються співробітники редакції нашого проекту.

 

Чи застосовується перехресний фактчекінг (паралельна перевірка)? На яких саме етапах і в яких ситуаціях?

 

  • Елементи перехресної перевірки почали застосовуватись фахівцями проекту, коли ми почали стикатися з фактами розбіжностей в тих чи інших даних в українських та міжнародних джерелах. Виявилось, що в окремих випадках наші джерела подають інформацію з похибками, у неповному обсязі. Тому коли фахівці проекту мали змогу здобути паралельні дані, як з вітчизняних так і зарубіжних джерел, це робилося в обв’язквому порядку. Така практика застосовується постійно аби максимально запобігти помилкам у процесі дослідження і як наслідку – встановленню хибного вердикту. А це в свою чергу може призвести до появи звинувачень на адресу проекту у заангажованості та упередженості.

 

З якими експертами, міжнародними організаціями співпрацює «FactCheck»?

 

  • Наш проект має дуже широку і потужну міжнародну гілку співпраці. По-перше, проект входить до міжнародної світової мережі фактчек-організації IFCN і експерти FactCheck-Ukraine останні два роки запрошувались на щорічні конференції цієї структури де набували досвіду, знайомились з практиками колег з інших країн.

Другий потужний напрямок – співпраця з фактчекерами із Європи та країн колишнього пост-радянського простору.

Ще в березні 2017 року наші експерти, паралельно з представниками інших українських фактчек-ресурсів, провели тренінги для журналістів з Казахстану, які планували відкрити в цій країні фактчекінговий ресурс. З усіх спікерів казахськими колегами саме наші фахівці були визнані кращими, що дало можливість нам отримати неофіційний статус «стратегічного партнера» для азіатського ресурсу. В травні 2017 року казахський ресурс розпочав свою роботу, а експерти FactCheck-Ukraine були запрошені в Алмати для проведення майстер-класів на VIII Центральноазіатському форумі InternetCА-2017. Далі почалась робота над перевиданням українського методичного посібника з фактчекінгу в Казахстані. В жовтні 2017 року методичка була видана казахською та російськими мовами та стала досить популярною в регіоні. Фахівці двох ресурсів почали роботу по підготовці та виданню міжнародного посібника. Згодом до нас приєдналися російські колеги з фактчек-проекту «Монітор».

В східіній Європі ми активно співпрацюємо з фактчекерами з Чехії, Польщі, Словакії, які працюють на платформах Dymagog.  В 2017-2018 рр. вже було проведено дві робочі конференції в Брно. Мета – розробка спільної метології фактчекінгу.

Літом 2017 року ми відкрили для себе фактчекерів з Німеччини, почавши співпрацю з такими ресурсами як Tagesschau і Сorrective.

В 2017 році фахівці FactCheck-Ukraine пройшли конкурсний відбір та були залучені до команди медіа-експертів представництва ОБСЄ в Україні (меді-департамент).

 

Чим, на Вашу думку, стиль роботи «FactCheck» принципово відрізняється від стилю роботи «Слово і діло», «StopFake», «VoxUkraine»?

 

  • Не можна сказати, що стиль українських фактчек ресурсів суттєво відрізняється. Всі ми парцюємо в рамках концепту фактчек, його методології та принципів. Різниця лише у форматах фактчекінгу і як наслідок – об’єктах перевірки. «StopFake» – це деконструкція пропаганди, «Слово і діло» – перевірка обіцянок. Слід згадати ще ресурс «Детектор медіа» – він здійснює фактчек діяльності ЗМІ – дуже важкий і складний формат. «VoxUkraine», як і наш ресурс зосереджені на дослідженні публічних заяв спікерів, так би мовити внутрішнього українського «політичного ринку». Відрізняє нас лише форма подачі досліджень, деякі особливості у категоріях вердиктів та інші, суто технічні аспекти. Але в основі – одна й таж методологія фактчекінгу.

 

Про роль волонтерів. Як вони приходять у проект? Чи є перевірка волонтерів?

 

  • Волонтери на початку діяльності нашого проекту (та й наскільки мені відомо і інших українських фактчек-ресурсів) були вагомим елементом становлення видання, потужним журналістським резервом. Причина цього в самій специфіці діяльності подібних проектів, як в світі так і в Україні – щоб бути максимально незалежними ми маємо працювати або тільки на волонтерських засадах (що дуже складно особливо в умовах вітчизняного медіа-простору), або на грандових (міжнародних), чи збирати кошти на технічну підтримку роботи ресурсу через краунфандингові компанії. Звичайно, що останні два джерела фінансування не можуть рівнятися по своїй потужності з матеріальним забезпеченням ресурсів, які існують «під кимось, або завдяки комусь». Тому волонтерська підтримка дає змогу підтримувати конкурентність проекту, а в певні моменти – навіть життєдіяльність.

Потужним джерелом залучення волонтерів до співпраці стали у 2017 році регіональні тренінги. Фахівці FactCheck-Ukraine провели 26 тренінгів у 16 містах України на базі Виші та журналістських об’єднань, які відвідало понад 1150 студентів, журналістів, викладачів, громадських діячів. У форматі онлай-навчання понад 80 охочих пройшли додатковий поглиблений курс з фактчекінгу, підготували по декілька тестових досліджень. Таким чином була сформована група з 21 регіонального автора, яка співпрацювала з нашім ресурсом на волонтерських засадах. Це дало змогу підтримати діяльність проекту в умовах обмеженого фінансування.

Що цікаво, практика фолонтерства дуже поширена у наших європейських колег. Так наприклад, з представників фактчек-ресурсів з Польщі, Чехії та Словакії, з якими ми мали досвід спільної співпраці тільки два керівника проектів отримують грандове фінансування. Решта працівників працюють як волонтери.

Ще по темі:

Tags

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close